Будівництво в межах буферних зон пам’яток ЮНЕСКО: що має враховувати забудовник

В Департаменті містобудування та архітектури КМДА розповіли, які діють обмеження на будівництво в межах буферних зон пам’яток ЮНЕСКО


2110 17.09.2020 в 08:51


Будівництво в межах буферних
зон пам’яток ЮНЕСКО

Київ має 2 архітектурно визначні будівлі, які занесені до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це Софійський собор разом з прилеглими до нього монастирськими будівлями та Києво-Печерська лавра.

Статус цих споруд визначає характер містобудівних перетворень поряд: реконструкції, реставрації, ландшафтних перетворень, тощо. Також у них наявні так звані буферні зони – території з особливим статусом навколо. Будівництво тут можливе лише за наявності погодження Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Згідно з наказом Міністерства культури, молоді та спорту від 31.01.2020 року № 412 «Про затвердження меж та режимів використання буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра» наразі буферна зона збільшена більш ніж на 100 гектарів і повністю охоплює вулицю Хрещатик, Майдан Незалежності, обидві сторони вулиці Прорізної, Андріївський пагорб, Володимирську гірку, схили Дніпра, територію Парку Слави та Другої світової війни. Вся охоронна зона поділяється на 9 підзон, кожна з яких має особливі вимоги до будівництва.

 

Вы должны войти, чтобы оставить комментарий Войти

Место свободно